Пропустити команди стрічки
Перейти до основного вмісту
Щоб відкрити меню (у новому вікні), натисніть сполучення клавіш SHIFT+ENTER.
  
  
  

Асистент Курдеча В.В.

 

Software Defined Networking for Flexible and Green Energy Internet
Weifeng Zhong, Rong Yu, Shengli Xie, Yan Zhang, and Danny H. K. Tsang

 

За баченням авторів статті для підвищення гнучкості та ефективності використання енергії пропонується використовувати методологію SDN в енергетичній мережі Інтернет і запропоновано архітектуру SDEI. У SDEI лінії управління, даних та енергетичні є  розділеними, що на думку авторів надає широкі можливості для управління.

Автори зосереджені на застосуванні SDN маршрутизатора в мережі і побудові ієрархічної архітектури управління енергією.

  

An Integrated IoT Architecture for Smart Metering
Jaime Lloret, Jesus Tomas, Alejandro Canovas, and Lorena Parra

 Автори описують спеціалізовані інфраструктури  (AMIs), що представляють собою системи, які вимірюють, збирають і аналізують інформаційні потоки, пов’язані з розподілом і споживанням комунальних послуг, і взаємодіють з приладами обліку. AMIs стають життєво важливою частиною розподіленої мережі комунальних послуг і сприяють розвитку інтелектуальних міст. У цій статті автори пропонують комплексну архітектуру інтернет-речей для розумних мереж, які будуть розгорнуті в розумних містах. Окремо оговорено протокол зв'язку, формат даних, порядок збору даних, а також систему прийняття рішень. Архітектура включає в себе системи постачання електроенергії, води і газу з застосуванням інтелектуальних лічильників. Реальні виміри показують переваги пропонованої архітектури IoT як для клієнтів так і для комунальних установ.

 

Secondary User Access Control (SUAC) in Cognitive Radio Networks
Huaxia Wang, Yu-Dong Yao, Xin Zhang, Hongbin Li

 

Автори статті розглядають спільне використання спектра і агрегації серед авторизованих вторинних користувачів (A-SUS), що є важливими завданнями в діючих ефективних когнітивних мереж радіозв'язку.

Крім того, для захисту спільного використання спектра / агрегації від несанкціонованих вторинних користувачів (UA-SUS), пропонується управління доступом до вторинних користувачем (SUAC), що детально досліджено в даній роботі.


                                     Machine Learning Paradigms for Next-Generation Wireless Networks

Chunxiao Jiang, Haijun Zhang, Yong Ren, Zhu Han, Kwang-Cheng Chen, and Lajos Hanzo

 

В статті розглядаються бездротові мережі наступного покоління, що будуть підтримувати надзвичайно високі швидкості передачі даних. Автори  висувають тезу, що подібні мережі вимагають нових парадигм технологій бездротового радіозв'язку. Завдання полягає в створенні інтелектуальних систем адаптивного навчання та прийняття рішень для забезпечення вимог бездротових мереж  зв'язку наступного покоління. Машинне навчання є одним з найбільш перспективних інструментів штучного інтелекту, задуманих для підтримки смарт-радіотерміналів. Майбутні інтелектуальні мобільні термінали 5G, як очікується, автономно будуть отримати доступ до спектральних діапазонів (розподіл якого враховуватиме результати маш.навчання).

 

IEEE 802.11ax: Challenges and Requirements for Future High Efficiency WiFi
M. Shahwaiz Afaqui, Eduard Garcia-Villegas, and Elena Lopez-Aguilera

 

В статті показано, що популярність бездротових локальних мереж на основі стандартів сімейства IEEE 802.11 значно зросла в останні роки через  їх здатність забезпечувати підвищену мобільність, гнучкість і простоту використання, при врахуванні доволі низької вартості установки і обслуговування подібних мереж. Це призвело до масового розгортання бездротових мереж в географічно обмежених середовищах, що охоплюють безліч базових наборів служб (OBSSs). У цій статті описано IEEE 802.11ax, новий стандарт, розроблений Робочою групою IEEE 802.11, що дозволить ефективне використання спектра. Описано передові технологічні вдосконалення, запропоновані підвищення ефективності в високої щільності бездротових мереж і вивчено основні проблеми.

 

Internet-of-Things-Based Smart Environments: State of the Art, Taxonomy, and Open Research Challenges
Ejaz Ahmed, Ibrar Yaqoob, Abdullah Gani, Muhammad Imran, and Mohsen Guizani

 

У цій статті проведено науково-дослідну роботу по впровадженню IoT на основі смарт-середовища. Автори  категоризували і класифікували літературу шляхом розробки таксономії, заснованої на зв'язку типів мереж, технологій, бездротових стандартів, характеристик. Крім того, в статті висвітлюються безпрецедентні можливості, викликані IoT на основі смарт-середовища і їх вплив на життя людини.

Представлено тематичні дослідження з підприємств та обговорено відкриті проблеми досліджень для IoT на основі смарт-середовища.

  

Just Noticeable Distortion Profile for Flat-Shaded 3D Mesh Surfaces

Georges Nader, Kai Wang, Franck H´ etroy-Wheeler, and Florent Dupont

3D-меш, например, при сжатии, добавлении водяных знаков, передачи через каналы с шумом, может получать геометрические искажения, такие как изменение в позиции вершины. Рассматриваются 3D-меши, которые представляют человеческие фигуры. Важно оценивать видимость введенного смещения вершины. В статье представляется модель для вычисления Just Noticeable Distortion (JND), которая основана на экспериментальном изучении свойств человеческой зрительной системы при наблюдении плоских затененных поверхностях 3D-меша. Сначала определяются локальные перцептивные свойства на 3D-мешах. Затем подробно рассматриваются результаты ряда психофизических экспериментов, где измеряется порог, необходимый для человека-наблюдателя, чтобы обнаружить изменение позиции вершин. Эти результаты позволяют вычислить профиль JND для плоских затененных 3D-мешей.


Parametric Human Body Reconstruction

Based on Sparse Key Points

Ke-Li Cheng1, Ruo-Feng Tong1, Min Tang1, Jing-Ye Qian1, Michel Sarkis2

Предложен автоматический параметрический алгоритм восстановления человеческого тела, который может построить модель с использованием одного датчика Kinect. Чтобы измерить тело, пользователь должен стоять на месте перед датчиком в течение нескольких секунд. Форма тела пользователя и поза будет автоматически представлены в виде модели. Метод предлагаемый в статье использует ключевые точки для реконструкции. Разрабатываются художественные описание и соответствующие этапы построения, чтобы получить точную модель. По сравнению с другими методами, предложенный метод дает аналогичную точность реконструкции, но значительно сокращает время работы.

 

Retargeting Human-Object Interaction to Virtual Avatars

Yeonjoon Kim, Student Member, IEEE, Hangil Park, Seungbae Bang, and Sung-Hee Lee, Member, IEEE

В дополненной реальности (AR), виртуальный аватар служит средством для представления человека. Эта статья посвящена проблеме переориентации человеческого движения в движения аватара. В частности, представлен новый метод, который перенаправляет человеческое движение по отношению к объекту в движение аватара по отношению к объекту аналогичной формы. Для достижения разработана пространственная карта, которая определяет соответствие между любыми точками в 3D пространстве вокруг соответствующих объектов. Ключевым преимуществом пространственной карты является то, что она определяет нужные места частей тела аватара для любого движения человека. После того, как пространственная карта создается в автономном режиме, перепланирование движения может выполняться в режиме реального времени. Переориентированное движение сохраняет важные особенности исходного движения, такие как человеческая поза и пространственные связи с объектом.


  
The three Primary Colors of mobile systems
Hui Liu, Zhiyong Chen, and Liang Qian
 
          В статті розглянута одна з можливих концепцій побудови майбутніх мереж стільникового звязку, яка називається  «3С». Ця концепція базується на сумісному та рівноправному використанні 3-х основних ресурсів (первинних кольорів), які відповідно називаються «Communication» (зв’язок), «Caching» (зберігання данних), «Computing» (обчислення). Автори наголошують, що ідеологи  мереж стільникового зв’язку 5G ставлять перед собою амбіційну задачу, суть якої полягає в збільшенні ємності мереж 5G у порівнянні з мережами 4G в 1000 раз. Вказане можливt лише за рахунок одночасного виконання наступних умов:10-ти кратне збільшення кількості стільників, 10-ти кратне збільшення радіочастотного ресурсу та 10-ти кратне підвищення ефективності використання радіочастотного ресурсу. Жодна з перелічених умов не є, з одного боку економічно доцільною, а з другого – довготривалою через велику дінаміку зміни технологій та постійнє зростання як кількості абонентів так й інформаційних послуг, що вони потребують.
Автори статті вважають, що через обмеженість смуги радіочастот, що виділена для мереж 5G та кінцеву обчислювальну потужність підсистеми комутації та керування мережею, альтернативним варіантом підвищення ємності мережі стільникового зв’язку 5G є додавання до її телекомунікаційного сегменту засобів зберігання інформації (Caching) та хмарних обчислень (Computing).
 
Communications, Caching, and Computing oriented small Cell networks with interference alignment
Nan Zhao, Xiaonan Liu, F. Richard Yu, Ming Li, and Victor C. M. Leung
 
У системах мобільного звязку наступних поколінь через обмеженість їх пропускної здатності та великий зріст мультимедійного трафіку планується використання  (розгортання) малих та надмалих (піко-, фемто-) стільників, що використовують однакові смуги радіочастот. В таких мережах однією з  ключових проблем, що потребує вирішення, є наявність міжстільникових завад. В цих умовах метод IA (Interference Alignment) є тим потенціальним методом для керування завадовою обстановкою в такій мережі, що дозволить її покращити. У той же час, враховуючи успіх в області комп’ютерних обчислень, базовою платформою для розгортання майбутніх мереж мобільного зв’язку автори статті бачать у використанні конценції побудови мереж мобільного зв’язку, що отримала назву «3С» (Communication, Caching, Computing). В даній статті пропонується інфраструктура  мережі мобільного зв’язку на базі концепції 3С та методу IA, в якій створення джерел зберігання інформації для кожного великого та малого стільника, а також використання хмарних обчислень дозволить спростити топологію мережі, збільшими її пропускну здатність, зменшити взаємні завади між стільниками, зменшити навантаження на транспортну мережу, що з’єднує базові станцїї великих та малих стільників системи мобільного зв’язку з ядром мережі та гарантувати  користувачеві необхідний рівень QoE та QoS. В  свою чергу, необхідність передачі значної кількості службової інформації про стан каналу зв’язку між кожним абонентським терміналом та базовою станцією відповідного великого або малого стільника та необхідність здійснення великої кількості хмарних обчислень, що необхідні  для формування необхідних сигналів керування передавачами базових станцій макро- та мікростільків для зменшенння вмаємного впливу стільників один на одний при використанні методу IA може виступати й стримуючим фактором подальшого розвитку систем стільникового зв’язку. Проте найбільшу користь від використання концепції 3С автори вбачають в можливості одночасного отримання великою кількістю абонентів доступу до найбільш споживаного мультимедійного контенту в першу чергу не через ядро системи мобільного зв’язку, а з інформаційних сховищ (кешу), що встановлені на базових станціях всіх великих та малих стільників і навіть на мобільних терміналах самих абонентів, тим самим зменшуючи навантаження на транспортну мережу.
 
Full-duplex mobile device: Pushing the limits
Dani Korpi, Joose Tamminen, Matias Turunen, Timo Huusari, Yang-Seok Choi, Lauri Anttila, Shilpa Talwar, and Mikko Valkama
 
Ця стаття присвячена питанню створення повнодуплексної системи мобільного звязку, в якій передавальний та приймальний тракти як базової станції, так й мобільного терміналу одночасно працюють в одній й тій самій смузі радіочастот. Такий підхід дозволить підвищити ефективність використання радіочастотного ресурсу в два рази. Проте, основною проблемою технічної реалізації такого підходу є наявність самоінтерференції – проходження значної потужності радіосигналу з виходу передавального тракту через циркулятор в приймальний тракт, що працює на тій самій частоті, що й передавальний, що в свою чергу унеможливлює роботу цього приймача. Для зменшення рівня самоінтерференції автори пропонують застосувати в приймальному тракті дві ступені адаптивної компенсації: перша ступень реалізується на високій частоті за допомогою аналогового широкосмугового багатовідвідного адаптивного трансверсального фільтру, що працює по алгоритму адаптації LMS (Least Mean Square), а друга – за допомогою нелінійного цифрового адаптивного фільтру, що враховує нелінійні спотворення сигналу в передавальному тракті (в першу чергу в підсилювачі потужності), а також модель каналу проходження з передавального тракту в приймальний. Авторами зібрано макет системи придушення самоінтерференції в приймальному тракті системи стільникового звязку LTE та проведено експериментальні дослідження. Вони показують, що коефіцієнт придушення самоінтеференції за допомогою 1-ої ступені адаптивної компенсації складає біля 48, 45 та 41 дБ відповідно для радіоканалу зі смугою радіочастот 20, 40, 80 МГц. Друга ступень придушення самоінтерференції дозволяє придушити її до рівня власних шумів приймального тракту. В цілому, результати досліджень свідчать про технічну можливість побудови повнодуплексної однодіапазонної системи мобільного зв’язку, але за рахунок ускладнення приймального тракту мобільного терміналу та/або базової станції через необхідність введення до них пристроїв адаптивного придушення самоінтерференції.
 
Experimental investigation on a vertical sectorization system with active antenna
Weiliang Xie, Qimei Cui, Fengyi Yang, Qi Bi, and Yifei Yuan
 
Статья присвячена питанню повторного використання радіочастотного ресурсу в мережах стільникового звязку 4G за рахунок введення на базовій станції механизму вертикальної секторизації стільника.  При вертикальній секторизації стільника  антенною системою базової станції виконується формування двох променів характеристики спрямованості, які відповідно створюють зовнішній та внутрішній стільники, що використовують одну й ту саму смугу радіочастот. Автори наголошують, що існує значна кількість публікацій, які дозволяють дати теоретичну оцінку збільшення пропускної здатності вертикально секторизованного стільника системи мобільного зв’язку, що складає 40-60% у порівнянні зі стільником без вертикальної секторизації. У той же час автори відмічають, що публікацій, які висвітлюють результати експериментальних досліджень ефективності повторного використання радіочастотного ресурсу при вертикальній секторизації стільника, немає.
В статті представлено результати практичних вимірювань швидкості передачі інформації на лінії «вниз» від базової станції до мобільного терміналу для вертикально секторизованого стільника системи сотового зв’язку стандарту LTE в діапазоні 2,6 ГГц при смузі радіочастот каналу 10 МГц. Результати практичних дослідів показують, що ємність (пропускна здатність) стільника з вертикальною секторизацією стільника на 55% більша за  ємність звичайного стільника при використанні тієї ж самої смуги радіочастот. Подальше підвищення пропускної здатності стільника автори вбачають в зменшенні рівня взаємних радіозавад між внутрішнім та зовнішнім стільниками шляхом удосконання антенної системи базової станції в плані зменшення рівнів бічних пелюстків характеристик спрямованості, що формують зовнішній та внутрішній стільники.